Культура

Старий-новий сутаж: історія вишивки та прикрас

Сутаж – (франц. soutache) – тонкий плоский плетений шнур для оздоблення одягу, плетіння. Він використовується не тільки для створення прикрас, але і для декорування одягу. Завдяки своїй тонкій і плоскій формі, сутажний шнур щільно прилягає до основи і легко лягає на тканину. А за рахунок дивовижної гнучкості з його допомогою можна створювати неймовірні візерунки.

Сутажная техніка вимагає великої акуратності і ретельності: найменше порушення потрібної кривизни елемента сутажної вишивки впадає в очі, виглядає неакуратно і дешево.

Завдання це полегшується для рукодільниць тим, що сутажной шнур має посередині поздовжню борозенку, і це дозволяє майстриням сутажної справи потрапляти голкою точно в середину шнура. Продовження →

Голодомор: як воно було?

Україна та увесь світ вшановують пам’ять жертв голодоморів – цілеспрямованого вбивства мільйонів українців владою СРСР, зокрема у 1932-33 роках.

Цей щорічний національний пам’ятний день припадає на четверту суботу листопада. Цього року це — 22 листопада.

Традиційно в цей день українці відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні. Продовження →

Голокост у радянському кіно: про що не говорили?

Професор Лондонського університету королеви Марії Джеремі Гікс досліджував документальні та художні фільми про Голокост, зняті в Радянському Союзі. Він пояснює, чому радянська влада навмисно не робила різниці між усіма жертвами війни, були вони євреями чи ні. Продовження →

35 фактів про глобальне потепління

За даними Агентства внутрішньої енергії, найбагатші країни світу протягом найближчих 25 років будуть інвестувати близько 20 трильйонів доларів на нові дослідження в галузі енергетики, в надії на уповільнення наслідків глобального потепління. Продовження…

Едіт Піаф. Її ховала вся Франція, а оплакував – весь світ 

Ніхто не думав, що Едіт зможе співати. Але вона вийшла на сцену і глухим голосом вимовила: “Я співатиму на честь Марселя Сердана. Тільки заради нього”.

 На паризькому бульварі Шапнель до замурзаної 18-річної дівчини підійшов чоловік, і “закохана” парочка попрямувала до готелю. Вигляд у дівчини був такий жалюгідний, що він запитав: “Навіщо ти це робиш?” “Мені потрібно поховати дочку, не вистачає десяти франків”, – відповіла вона. Чоловік дав їй гроші і пішов.
Єдина дочка Едіт Джованни Гасьон померла, і більше дітей у неї не буде. Вона переживе автомобільні катастрофи, спробу самогубства, напади безумства, першу і другу світові війни, зведе з розуму натовп чоловіків і помре в 1963 році, не доживши до п’ятдесяти. Її ховатиме вся Франція, а оплакувати – весь світ. На її могилі напишуть: “ЕДІТ ПІАФ”. Продовження…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>